№ 207 Вінниця обл Жмиренский район Добрий день Володимир Антонович Прочитав сельскі вісті ст. 33 голод мене так зволнувало що я примушений взятись за ручку. Я виріс у великі селянські сім'ї мама померла в 1919 р. Ми остались сиротами виросли всі мені уже пішов дев'ятий десяток струдом пережив 1933 р голод. Добре помню дореволюційне житя, помню революцію і громадянську війну. В 1922 р був уведений НЕП добре стало розвиватись сільське господарство голоду нібуло Сталін це тіпічний враг народу в 1930 році розпочав нахальну не обдуману Колектівізацію 96 % населення було уже в колективі. В 1931-1932 р весь хліб забирав сколгоспу, даже посівний матеріал, а справи в колгоспах не покращали в ці роки розпочались масові не законні арешти не винних колгоспників, вадив в тюрми масово репресував, висилав безневинних сімей на Соловки та в глубокі безлюдні сібірські острова, які неповернулись до дому ні стюрми і висилки там і повмерали В січні місяці по травень 1933 р з району приїзджали представники в село які утворували комісії по викачкі хліба в колгоспників ходили хати в хату і забрали все до грама не тільки хліб зерно а все що було в горшку квасоля і т д. Весною 1933 р настала поголовна голодовка, а представників уже небуло умерали старі молоді і діти, які жалісно плакали, мамо я їсти хочу дай лушпиночку з картошки мама потішала дітей завтра куплю, оптирала сльози дітям і сама плакала - цему я очевидиць. Для умерших була виділяна підвода яка їздила с хату в хату і забирала вмерших і завозили на цвинтар в обшу яму. Я свого батька і брата похоронив самі струдом (обезсилився) а остані сестри з дітьми похоронені в общу яму Я весь час думав що найдуться люди які згадають і напишуть про 1933 р хто цему винин, а вони є ще живі Про 1933 рік і голод можна писати не на листочку а цілу книгу.