The following text may have been generated by Optical Character Recognition, with varying degrees of accuracy. Reader beware!

варене зерно і тому раді були - поварами були свої студенти. Потім прислали військових з ВПШ. І так трудились поки убрали все в колгоспі. Всього не опишеш. Знаю, що на базарі торгували домашньою ковбасою і там були дитячі нігтики. А взагалі можна було зрівняти з Ленінградською блокадою - таке було у 1933 році на Україні. У мене вмерла бабуся з голоду, брат був підпухлий - сімя була з 8 чолов. батько службовець. Подруга мала чоловіка в органах НКВД, то вони пайок одержували і в неї хліба кусочки залишались, вона віддавала мані хліб і мило. Я відвозила до дому. Звичайно були страшні випадки - все це були слухи, а можливо й правда - ми вірили, а тепер утверждать не можна - бо ми були молоді. Можливо те, що я написала не таке важливе для цієї книги-меморіалу. Але все ж довелось пережити і люди в той час, як могли так і спасались аби вижити і спасти свою сім'ю. Хто зміг, а хто й ні! Пробачте за помилки механічні й др. Уже трудно за собою слідкувати. З пошаною Ольга Мефодіївна Яценко Харківська обл. НВодолага Піонерська 3