The following text may have been generated by Optical Character Recognition, with varying degrees of accuracy. Reader beware!

Microsoft Word - Alexandra Tyshchenko UKR transcript Олександра Тищенко    АТ - Вони забрали в нас все, і розкуркулили, о то все що є.    - 30-го року? -    АТ  -  В  '31-ім  році.  В  '31-ім  це  вже  не  було  нічого  в  нас.  І  нас  скидали  у  гарбу  Приїхала така велика бричка гарба,  з соломою. Нас, дітей всіх скидали у ту гарбу.  Тато втекли, щоб не забрали тата.  І вивезли нас за селом може якихось 30 км, так  називалась  Діяконова  Балка.  Там  багатий  жив  діякон,  і  його  забрали  до  Сибіру,  вислали в Сибір, чи де, не знаю, і де його діли. І нас там поселили. Ми пішли до тієї  хати, там була хата де вівці там маленькі були, знаєте, і поросята, і вся така хата, ну і  ми там були.    - А з чого ви жили? То були тільки мама і діти, так? -    АТ - Так.    - І з чого ви жили? -    АТ - Ми жили з того що ходили… Це вже було весною, то ми ходили щось збирали,  траву  найдемо.  А  перед  тим  колосочки  збирали,    зкі  були  колосочки  збирали,  бур'яни  їли.  Їли листя  із дерева,  із черешнів,  із яблук,  із  груш.  То ми, молоденькі,  росли дерева, то ми обривали листя і їли листя.    Ті полишалися, які не відправили в Сибір, як тікали,  так ховалися. А другі з  родинами,  як  мій  тато  з  родинами  ховалися,  а  другі  самі  ховалися.  А  жінки  пооставалися в дому,  то  в  їх  позабирали все.  Всі  під  страхом жили,  всі,  чекали,  а  може  і  мене  прийдуть  заберуть,  а може  і  мене  розкуркулять,  а може  і  мене.  Всі  боялися. Не було так шоби вільно якось, но, всі боялися…